Методична скарбничка

Використання методу проєктів на уроках хімії

Метод проектів - це не алгоритм, що            
                                    складається із чітких етапів, а модель
 творчого мислення й прийняття рішень.
 Дж. Пітт
     Українська освіта XXI століття стоїть перед необхідністю кардиналь­них змін у структурі, змісті та технологіях навчання з хімії. Сучасний етап роз­витку суспільства в Україні висуває перед освітою нові завдання щодо її вдосконалення. Одним із завдань є формування особистості, виховання її наукового світосприйняття, творчих здібностей, що забезпечує її жит­тєву та соціальну компетентність. Це є запорукою формування високо­кваліфікованих учителів, які вміють працювати в умовах сучасного виробництва, знаходити вихід із різних складних ситуацій, передбачати можливі наслідки діяльності, диктує потребу впровадження в процес нових педагогічних технологій.
Виходячи з цих завдань,  важливим є формування особистості та її життєвої й соціальної компетентності. Розв'язання цієї проблеми мож­ливе шляхом розвитку експериментальних умінь, дослідної проектної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час.
    Навчальне проектування орієнтоване,  перш за все,  на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.
     Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка дає змогу, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.
      Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.
Існує велика кількість різноманітних видів проектів. Для виконання на уроках хімії, на мою думку, найбільш придатні такі проекти (за Кіплінгом):
1)  дослідницькі проекти. Вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Цей тип проектів пов’язаний з аргументацією актуальності теми, формулюванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.
2)  рольові  або ігрові проекти. У таких проектах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують певні ролі, зумовлені змістом і характером проекту. Це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, технологи, інженери з охорони праці і т.д. Ступінь творчості тут дуже високий, результати виявляються тільки після завершення проекту.
3) інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів.
Структура такого проекту може бути визначена планом:
1) мета проекту, його актуальність;
2) джерела інформації ( літературні, засоби масової інформації, бази даних, анкетування, "мозкова атака");
3) обробка інформації ( аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки);
4) результат-презентація.
4. Прикладні проекти. Відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів ( логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій).
     На уроках хімії доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія).
     Основне завдання учителя хімії – формування в учнів знань і вмінь з кожної теми шкільного курсу. Саме використання методу проектів дозволяє втілити ці завдання на високому рівні.
      Під час викладання курсу хімії  використовую різні типи  проектів: короткочасні (1-2 уроки), довготривалі (2 – 4 місяці). Теми проектів пропоную відповідно  до програмового матеріалу та рівня підготовки учнів, орієнтуючись на вимоги часу та  інтереси школярів. Так, наприклад, вивчаючи в 7 класі тему «Початкові хімічні поняття», організовую проект «Речовини й хімічні явища в літературних творах і народній творчості».  Для розкриття теми необхідні знання з хімії, літератури, іноземної мови, історії, географії, музичного та образотворчого мистецтва, біології.  З учнями,  які  мають здібності до вивчення предметів гуманітарного циклу, цей проект  планую  у вигляді тематичного вечора або рольової гри (за змістом літературних творів, творів  музичного та образотворчого мистецтв, вивчення технології одного з народних промислів тощо). У класах, де більшість учнів мають здібності до вивчення дисциплін пиродничо-математичного циклу,  реалізую дослідницькі проекти  у вигляді проведення дослідів (вивчення зміни забарвлення деревини при обробці її розчинами різних хімічних сполук), вивчення наукових статей тощо.  Отримані результати  учні узагальнюють у вигляді мультимедійної презентації, електронної газети, буклета, стіннівки тощо.
     Під час проектної роботи учні самостійно діляться на групи, продумують тему й розподіляють обов'язки. Вони із задоволенням підбирають фото, відео, анімації. Кожен учень має можливість проявити  свою ініціативність, креативність, творчість…
     Для узагальнення матеріалу у 8 класі з теми «Основні класи неорганічних сполук», на мою думку,  доцільно використати проект  «Вплив хімічних сполук на довкілля й здоров’я людини». Пропоную поділити клас на групи де учні узагальнять знання про оксиди, кислоти, основи та солі, їх фізичні та хімічні властивості, повторять генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук та ознайомляться з впливом їх на довкілля та здоров’я людини. Такий проект може бути як інформаційно-пошуковим, так і рольовим у вигляді  науково-практичної конференції.
         При вивчені отруйності спиртів, їх згубної дії на організм людини  у 9 класі й теми «Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління на організм людини» в 11 класі з метою розвитку здоров’язберігаючої компетентності учнів можна реалізувати проекти у вигляді рольової гри, наприклад, «Суд над алкоголем». При цьому діти не просто  отримують  певну інформацію з курсу хімії, а й висловлюють власну думку з даної проблеми,   виступаючи  в ролі  «алкоголя»,  «адвоката», «прокурора», «судді», «свідків».
     Під час  вивчення загальної схеми виробництва цукру в 9 класі  реалізую прикладний проект «Цукор - біле золото України», де чітко продуманий результат діяльності учнів у вигляді учнівських  мультимедійних презентацій, що представлятимуть відділи: історичний, географічний, біологічний, хімічний, технологічний, лікувальний -   на уроці-конференції.
     На вивчення досить складної  теми « Карбонатна кислота. Солі карбонатної кислоти» у 10 класі виділено лише один урок, що не достатньо для вивчення   солей карбонатної кислоти. Тому  я пропоную реалізувати  інформаційний проект «Різноманітність солей карбонатної кислоти». І група досліджувала  мармур, ІІ група - крейду, ІІІ група - перлини,  ІV група - сталактити та сталагміти, Таким чином, вони  більше дізнаються про карбонати та гідрогенкарбонати.
     На мою думку,  у старших класах доцільно використовувати  довготривалі проекти в позакласній роботі з хімії. Пропоную один із таких проектів «Що ми вживаємо?» Це довготривалий дослідницько-пошуковий проект, котрий включає в себе декілька  міні-проектів «Морозиво - смак дитинства», «Кока-кола. Пити чи не пити?», «Пиво та енергетичні напої - вони заряджають чи вбивають?», «Чіпси та сухарики – користь чи шкода?»,  результати яких систематизовані у вигляді  портфоліо.  Мета проекту: вивчити та дослідити склад цих продуктів харчування, їх вплив на організм людини, довести шкідливість  вживання найпоширеніших улюблених продуктів дітей, забезпечити формування практичних умінь та навичок визначення безпечності харчових продуктів, сконцентрувати увагу на шкідливості харчових добавок та їх вплив на організм людини. Під час реалізації даного проекту учні під моїм керівництвом проводять хімічні досліди по визначенню білків, жирів, вуглеводів, кислот, барвників у складі продуктів та напоїв.  Я організовую ряд цікавих зустрічей із наркологом, представником поліції, проводжу  екскурсії до пивзаводу, супермаркетів тощо (залежить від можливостей  міста чи селища)

Проект «Солі карбонатної кислоти, їх поширення в природі та застосування»
Тип проекту: проблемно-пошуковий
Клас 10  
Актуальність пов’язана з недостатнім вивченням учнями  різноманітності солей карбонатної кислоти, так як за програмою на їх вивчення відводиться лише один урок.
Обладнання: мультимедійне обладнання, реактиви та хімічний посуд для демонстрації реакції.
Термін  реалізації:  один тиждень.
Етапи роботи над проектом
I етап: підготовчий
1.     Підведення учнів до формулювання проблеми.
«…Вона вийняла з сережки велику перлину й опустила її в келих з оцтом. Запанувала тиша, усі гості завмерли, спостерігаючи, як найпрекрасніша перлина розчиняється. Ось від неї не залишилося й сліду, і тоді Клеопатра підняла кубок, покрутила його,  збовтуючи розчин, і випила все до останньої краплини». Так пише Генрі Райдер Хагард, відомий класик світової пригодницької літератури, один із засновників жанру фентезі у своєму романі «Клеопатра».
2.     Формулювання проблем:
-  Які існують солі карбонатної кислоти та як вони взаємодіють з кислотами?
-  Чи розчиняється перлина в оцтовій кислоті?
3.     Визначення теми  проекту. «Солі карбонатної кислоти, їх поширення в природі та застосування»
4.     Формулювання мети.  Ознайомитися з  різноманіттям солей карбонатної кислоти, з’ясувати їх поширення у природі та застосування, дослідити реакцію між оцтовою кислотою та перлиною.
5.     Формулювання завдань:
- навчити учнів прогнозувати хімічні властивості речовин за їх складом;
- сприяти колективній роботі в класі,  формуванню хімічних понять, світогляду;
 - навчити  поводитися з лабораторним обладнанням, дотримуючись інструктажу з БЖД;
- мотивувати  до вивчення предмета.
     6. Очікувані результати:
-          поглибити знання  про склад,  хімічні властивості, поширення в природі та застосування солей карбонатної кислоти;
-          уміння проводити демонстрацію хімічних дослідів.
     7. Планування роботи над виконанням проекту:
- визначення джерел інформації, засобів збору (шкільна бібліотека та інтернет-джерела);
- визначення методу аналізу інформації (об’єднання ідей, складання тез, схем);
- обговорення засобів представлення результатів;
- створення груп (групи можуть створюватися як самостійно – за інтересами учнів, так і за поділом учителя).
 Створити три групи, котрі вивчатимуть солі карбонатної кислоти. 
І група «Вапняк і крейда» працюють над питаннями:
-         Що таке вапняк та крейда?
-         Як вони поширені у природі?
-          Яке їх практичне значення?
ІІ  група  «Сталактити і сталагміти» працює над питаннями:
-         Що таке сталактити  та сталагміти?
-         Як вони поширені у природі?
-         Яке їх практичне значення?
ІІІ  група  «Мармур і перли» працює над питаннями:
-         Що таке мармур та перли?
-         Як вони поширені у природі?
-         Яке їх практичне значення?
-         Як солі карбонатної кислоти взаємодіють з кислотами?
ІІ етап: практично-виконавчий
1.     Збір інформації про різноманітність солей карбонатної кислоти, їх хімічний склад, властивості, поширення у природі та застосування.
2.     Аналіз інформації кожної групи та формування висновків.
3.     Оформлення результатів у вигляді мультимедійної презентації.
ІІІ етап: заключний
1.     Презентація та захист проекту
Захист проектів.
І група розповідає про склад вапняку й крейди, їх поширення в природі та застосування.
ІІ група розповідає про склад сталактитів і сталагмітів, їх поширення в природі та застосування.
ІІІ група розповідає про склад мармуру та перлин, їх поширення в природі та застосування. Пояснює, як солі карбонатної кислоти взаємодіють з кислотами.
Захист проектів 5-7 хв.
Відповіді на запитання опонентів  6 хв.
Відповідь на проблемне питання. Демонстрація реакції між оцтовою кислотою та перлиною.
Запис рівняння реакції : CaCO3 + 2СH3COOH            H3COO)2Ca + Н2О + СО2
2.      Оцінювання роботи учасників проекту.


Проект « Пиво та енергетичні напої -  вони заряджають чи вбивають?»
Тип проекту: інформаційно - дослідницький
Вікова категорія: учні 8-11 класів.
Ідея проекту.  Останнім часом у руках підлітків часто можна побачити пляшку з енергетичним напоєм чи пивом. Вони вважають їх безпечними. А чи знають  їх склад, чи замислюються над впливом цих напоїв на організм людини?
Обладнання: мультимедійне обладнання, створений постер
Термін реалізації -  один місяць
Етапи роботи над проектом
I етап: підготовчий
1.Підведення учнів до формулювання проблеми.
      Сучасна людина живе в дуже напруженому ритмі, і тому вона починає шукати допінгові речовини для підтримки свого організму. Останнім часом у людей часто можна побачити пляшечку з енергетиком чи пивом.  Їх у кожному супермаркеті чи кіоску великий вибір. Алкоголь виходить з моди. Інша річ енергетик чи безалкогольне пиво - бадьорість для тіла та розуму й жодної шкоди для організму. Так стверджує реклама. Але чи так це насправді? Чому ці напої лікарі прозвали « модною отрутою»? Чому від них помирають люди, а все більше країн забороняють продавати енергетики в магазинах? Чому, зрештою, виробники цих «нешкідливих» напоїв дрібним шрифтом пишуть на баночках численні застороги? Запитань багато. Спробуємо знайти відповіді.
2.Визначення  проблеми. Формування в учнів підліткового віку дбайливого ставлення до свого здоровя.
3.Визначення теми  проекту. «Пиво та енергетичні напої -  вони заряджають чи вбивають?»
4.Формулювання мети. Вивчити склад та основні компоненти пива та енергетиків, з’ясувати вплив напоїв на організм людини, розвивати вміння визначати безпечність продукту за етикеткою.
5.Формулювання завдань:
-         розвивати здоровязберігаючу компетентність;
-         сприяти формуванню здорового способу життя без алкогольних напоїв.
6. Очікувані результати:
-         усвідомлення учасниками проекту шкідливого впливу пива та енергетиків на організм підлітка;
-         ціннісне ставлення до  здоровя   молодого покоління.
7. Планування роботи над виконанням проекту:
- визначення джерел інформації, засобів збору (шкільна бібліотека та інтернет-джерела);
- визначення методу аналізу інформації  (об’єднання ідей, складання тез, схем);
- обговорення засобів представлення результатів;
-  створення груп (вони можуть створюватися як самостійно – за інтересами учнів, так і за поділом учителя).
Створити три групи, котрі вивчатимуть пиво та енергетичні напої. Кожна група отримує запитання та завдання.
І група  «соціологи»: 
-         Чи вживають пиво та енергетичні напої учні школи?
-         Які існують закони України щодо вживання алкогольних напоїв?
ІІ група  «хіміки-дослідники»:
-         Який склад пива та енергетичних напоїв?
-         Що зазначено на  етикетці цих напоїв?
ІІІ група «медики»:
-         Який мають вплив ці напої на організм людини?
ІІ етап: практично-виконавчий.
1.     Збір інформації про вплив цих напоїв на  підлітковий організм та проблему алкоголізму. Ознайомлення учнів з Законом України від 21 січня 2010 року № 1824 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» та статтею 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення Штраф за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях.  Вивчення складу пива та енергетичних напоїв та їх вплив на організм людини.

Пропонуємо переглянути  документальний фільм «Енергетики убивають» http://krasalife.ru/zdorov-ja/132-korist-i-shkoda-energetichnih-napoiv.html
2.     Аналіз інформації кожної групи та формулювання висновків.
3.     Оформлення результатів у вигляді мультимедійної презентації та створення постеру.
ІІІ етап: заключний
1. Презентація та захист проекту
І група «соціологи»  розповідає про проведене опитвання учнів школи з метою з’ясувати, як часто діти вживають пиво та енергетичні напої.
ІІ група «хіміки»  розповідають про склад та технологію виробництва енергетиків та пива. Пояснюють маркування етикеток.
ІІІ група «медики»  розповідають про вплив енергетичних напоїв та пива на організм підлітка .
Захист проектів   5-7 хв.
Відповіді на запитання опонентів  6 хв.
Відповідь на проблемне питання. Формулювання висновків.
У народі кажуть: «Обізнаний – захищений!» Вважаємо, кожен зробить свої висновки й сам вирішить, пити йому енергетичні напої та пиво чи ні. Обирайте самі, на чиїх помилках ви будете вчитися: на своїх чи на чужих. А головне, пам'ятайте: «Твоє здоров'я - у твоїх руках!» Вибір за вами.
2.Оцінювання роботи учасників проекту
Критерії оцінювання роботи учнів над проектом
1.Оцінювання роботи під час підготовчого етапу проекту
Активність 0-1б
Творчість  0-1б
Рівень самостійності 0-2б
2.Оцінювання впродовж представлення проекту
Якість змісту, чіткість викладу 0-2б
Стиль виступу, риторичні вміння 0-1б
Глибина розуміння (чіткість відповіді на запитання, грамотні висновки) 0-2б
Цікаві факти, ілюстрації, малюнки 0-1б
3.Оцінювання після представлення проекту
         Якість оформлення 0-1б
         Підсумкова оцінка  0-12 б
     Велике, а іноді вирішальне значення методу проектів для розвитку життєвої компетентності учня, становлення ключових життєвих компетенцій зумовлене перевагами, які надає педагогу його застосування, а саме:
-         метод проектів дозволяє перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;
-         проект забезпечує продуктивний зв'язок теорії та практики в процесі навчання;
-         даний метод сприяє набуттю учнем життєвого досвіду, необхідного розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетентності в цілому;
-         участь вихованця в проектній діяльності сприяє формуванню вмінь та навичок, становленню життєвих принципів та цінностей, котрі в подаль-шому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.
  Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат у класі, оскільки вчителю доводиться  переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу й роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

ЛІТЕРАТУРА
1.     Буджак Т. Метод проектів як засіб формування інтелектуальних здібностей учнів //Хімія. Біологія. – 2000. – №10. – с.10.
2.     Загнибіна Н.М. Метод проектів на уроках хімії .-  Х.: Ранок, 2011.- 111-123 с.
3.     Коростіль Л.А, Метейко А.В. Організація викладання хімії у 2015-2016 навчальному році.-Суми, СОІППО, 2015.-7-8с.
4.     Лернер П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів (на прикладі освоєння ПГ «Технологія») // Завуч. – 2003. – №7. – с. 6-10.
5.     Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти //Завуч. – 2002. – №26. – с.4.
6.     Освітні технології: навч.-метод. посіб. /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с. [148-162; 128-147]
7.       http://olena28vydai.ucoz.ua/index/metod_proektiv_na_urokakh_khimiji/0-49

Немає коментарів:

Дописати коментар